Вараш Рівне: відстань, маршрути, визначні місця
Вараш і Рівне — два різні міста в межах однієї Рівненської області, і їх легко сплутати, якщо дивитися лише на карту. Рівне — обласний центр, залізничний вузол і колишнє єврейське містечко з багатьма століттями урбаністичної історії. Вараш — молоде місто-супутник однойменної атомної електростанції, засноване у 1973 році на місці однойменного села, яке фіксується в документах ще з 1577 року. За даними Вікіпедії, Вараш — місто в Рівненській області, центр Вараського району і Вараської міської громади, розташоване на річці Стир, на лінії Ковель — Сарни, за 156 км від Рівного залізничним сполученням.
Відстань між містами, відсутність прямого потяга, різниця в кліматі і навіть у стилі забудови — усе це робить поїздку з Рівного до Вараша окремою логістичною задачею. Далі — практичні відстані, діючі варіанти транспорту, точки, які варто побачити у Вараші, і короткий блок про Рівне для тих, хто планує зупинку в обласному центрі.
Відстань між Варашем і Рівним: цифри, на які варто зважати
Відстань між Варашем і Рівним залежить від способу переміщення. Найчастіше називають три цифри, і вони різняться через особливості залізничної мережі та поліського рельєфу.
| Спосіб переміщення | Відстань | Час у дорозі |
|---|---|---|
| Залізницею через Рафалівку | 150-156 км | 3-4 години з пересадкою |
| Автомобілем по трасі через Сарни | 160-170 км | 2,5-3 години |
| Прямим автобусом | 150-160 км | 2,5-3,5 години |
| По прямій на мапі | ~120 км | — |
Різниця між залізничною (150-156 км) і фізичною (~120 км) відстанню пояснюється тим, що колія з Ковельського напрямку оминає Вараш і заходить на станцію Рафалівка за 7-8 км від міста. Тому прямого потяга Рівне — Вараш немає: квиток доведеться купувати або до Рафалівки, або з пересадкою у Ковелі чи Сарнах.
Як дістатися з Рівного до Вараша: три робочих варіанти
Є кілька перевірених способів дістатися з Рівного до Вараша. Кожен має обмеження за часом, вартістю і комфортом.
Варіант 1: Автобус — основний спосіб
З автовокзалу Рівного щодня вирушають прямі рейси до Вараша через Сарни. Час у дорозі — 2,5-3,5 години залежно від кількості зупинок і стану траси. Квитки продають у касі та через онлайн-сервіси, зокрема BusFor. Ціна в межах 250-400 грн в один бік. Перевізники зазвичай роблять одну-дві зупинки, тож встигнете перекусити і розім’яти ноги.
Варіант 2: Потяг до Рафалівки і далі автобусом або таксі
Якщо хочете їхати залізницею, беріть потяг з Рівного до Рафалівки — станції за 7-8 км від Вараша. Далі автобусом або таксі до самого міста. Між Рівним і Рафалівкою курсують регіональні електрички, у дорозі близько 3 годин. Від Рафалівки до Вараша можна доїхати маршруткою за 15-20 хвилин, ціна — 30-50 грн. Таксі обійдеться у 200-300 грн.
Варіант 3: Автомобіль — швидше за сприятливої погоди
Їхати на авто зручно, якщо маршрут проходить через Сарни. Дорога Рівне — Сарни — Вараш здебільшого у задовільному стані, але є ділянки з ремонтами. На цьому напрямку можна скористатися послугами каршерінгу або пошуком попутників — пропозиції трапляються регулярно. Пального на таку відстань потрібно близько 12-15 л бензину, тож закладіть 600-900 грн на дорогу в один бік.
Клімат і природа: чим Вараш відрізняється від Рівного
Між двома містами трохи більше ста п’ятдесяти кілометрів, але кліматичні умови помітно різняться через географічне положення. Рівне лежить на південному схилі Волинської височини, Вараш — на півночі Полісся, ближче до білоруського кордону. Це впливає на кількість опадів, температурний режим і навіть рослинність.
У Вараші випадає близько 622 мм опадів на рік — це більше, ніж у середньостатистичному районі Рівненщини. Через це влітку довше стоїть волога погода, а взимку сніговий покрив тримається довше. Восени над містом часто висить густий туман через торф’яники, які горять у сусідніх районах.
Рельєф у Вараші горбистий. У межах міста є дві виразні вершини — гора Меслибниця у Північному мікрорайоні та гора Хомецька у санітарній зоні РАЕС. Любителям піших прогулянок варто піднятися на Меслибницю — звідти видно і місто, і далекі силуети енергоблоків станції.
Географічна особливість, про яку варто знати мандрівникам: місто і РАЕС стоять на карстових пустотах. Ще до спорудження електростанції у сусідніх селах фіксувалися провали ґрунту. У 1983 році довелося виконати значний обсяг робіт із бетонування карстових порожнин під першими трьома енергоблоками, четвертий спорудили на міцних палях. Сьогодні в місті ведеться моніторинг карстових процесів.
Історія Вараша: від 1577 року до міста енергетиків
Перша письмова згадка про село Гвараш (так спочатку називалося поселення) датується 1577 роком. Тоді село належало князю Михайлу Чорторийському і входило до Чорторийської волості Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. З 11 домогосподарств князь сплачував податок. У 1583 році село у Юрія Чорторийського орендував шляхтич Ян Гнівош з Олексова і платив податок уже з 21 диму, 14 полів, 6 комор, водяного млина й утримання священника. Наявність священника дає підстави припускати, що вже тоді у Вараші існувала церква.
У XVII столітті село кілька разів переходило з рук у руки: від Чорторийських до Кирдеїв, далі — до козацької старшини і до магнатського роду Вишневецьких. З 1608 року, коли Теодора Чапличівна-Шпановська дарувала Вараш князю Юрію Вишневецькому, в документах зникає початкова літера “Г”, і село закріплюється під сучасною назвою.
Під час Хмельниччини Вараш і навколишні села сильно постраждали. Подимні реєстри фіксують різке скорочення господарств: у 1649 році податок збирався з 40 димів, у 1650 році — з 30, у 1653 році — з 11, у 1654 році — лише з 4. У грудні 1653 року татарські загони дві тижні спустошували Колківську, Чорторийську і Собіщицьку волості, до якої входив Вараш, і, за повідомленням Самуеля Лещинського до Луцького гродського уряду, понад чотири тисячі людей потрапили у неволю.
Поступове відродження села відбилося у подимному реєстрі 1662 року — податок уже з 10 димів, а у 1775 році — з 49. У 1765 році, за переписом єврейського населення Волині, у Вараші проживало троє євреїв. Сусідній Рафалівці село поступалося і населенням, і значенням аж до початку будівництва Рівненської АЕС у 1970-х роках.
Сучасний Вараш заснований у 1973 році, статус міста отримав у 1984 році. До 2016 року місто носило назву Кузнецовськ — на честь радянського розвідника Миколи Кузнєцова. 19 травня 2016 року Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування в рамках декомунізації, і місто повернуло історичну назву. Сьогодні Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі якого зображена атомна електростанція.
Що подивитися у Вараші: головні точки маршруту
Вараш — невелике місто, але тут є що подивитися, особливо якщо ви цікавитеся радянською архітектурою, атомною енергетикою і поліською природою. Нижче — перевірений маршрут на один день.
Оглядовий майданчик Рівненської АЕС
Рівненська атомна електростанція — головна “візитівка” Вараша. Сама станція закрита для вільного відвідування, але з оглядового майданчика біля прохідної видно всі чотири енергоблоки. Можна підійти впритул, сфотографувати градирні, а на місцевому ринку купити сувеніри з символікою РАЕС. Вхід на майданчик вільний, охорона не зупиняє туристів, але прохід на територію станції — тільки за перепусткою через інформаційний центр РАЕС.
Набережна річки Стир
Стир — головна водна артерія міста. Уздовж річки облаштовано набережну, де місцеві гуляють у вихідні. Влітку тут можна зустріти рибалок і любителів пляжного відпочинку. Пляжі піщані, вода у цій течії Стиру чиста, але купатися варто на власний розсуд — офіційного статусу пляж не має. На набережній встановили нові лавки й освітлення, є дитячі майданчики.
Центральна площа і пам’ятник засновникам
На центральній площі Вараша стоїть пам’ятник засновникам міста — робітникам, які у 1973 році приїхали будувати станцію. Скульптурна композиція типова для радянського монументального мистецтва: колективний образ будівельників із прапорами. Поруч — фонтан, адміністративні будівлі і міськрада. Тут зручно зробити центральну фотографію подорожі.
Меморіал воїнам Другої світової
Як і в більшості міст колишнього СРСР, у Вараші є меморіал загиблим у Другій світовій війні. Розташований у парковій зоні, доглянутий, із гранітними плитами і вічним вогнем. Для туристів цікавий радше контекстом, ніж архітектурою, але дає змогу відчути масштаб втрат поліських сіл.
Краєзнавчий музей
У місті працює невеликий краєзнавчий музей, де зібрано матеріали про село Вараш (1577 рік), будівництво РАЕС і перейменування з Кузнецовська у 2016 році. Експозиція скромна, але гіди добре знають історію. Якщо цікавитеся, як село з 11 домогосподарств стало містом енергетиків, — запишіться на екскурсію, попередньо зателефонувавши до музею.
Що подивитися у Рівному: чим зайнятися до або після поїздки
Якщо ви їдете через Рівне, варто залишити хоча б пів дня на саме місто. Нижче — точки, які місцеві радять друзям, а не туристичні буклети.
Музей-заповідник “Пересопниця”
Село Пересопниця за 30 км від Рівного — місце, де у 1556-1561 роках створили перше повне перекладання Євангелія староукраїнською мовою. На цьому перекладі присягають Президенти України під час інавгурації. У 2022 році тут відкрили сучасний музей просто неба з реконструкцією стародавнього монастиря.
Костел Святих Петра і Павла
Головний католицький храм Рівного, побудований у 1890-х роках у неоготичному стилі. Розташований у центрі, видно здалеку. Всередині — оригінальні вітражі, орган і старовинні фрески. Вхід вільний, але під час служби фотографувати не можна.
Парк імені Шевченка і Лебединка
Рівненський парк Шевченка — улюблене місце відпочинку. Тут є старий дуб, якому понад 300 років, Лебединка (штучне озеро з лебедями) і атракціони для дітей. У вихідні працює міні-ринок із домашньою випічкою і медом.
Підземелля торгового дому “Підкова”
У центрі Рівного є мережа старих підземель колишнього єврейського кварталу. Частково відкриті для екскурсій, частково замуровані. Записатися можна через туристичний центр. Тривалість екскурсії — близько 1,5 години, ціна — 150-200 грн з особи.
Міста-сусіди: чому Рівне і Вараш часто порівнюють
Рівне і Вараш пов’язує не лише область, а й історія: обидва були частиною Речі Посполитої у XVI-XVII століттях, обидва пережили руїну часів Хмельниччини, обидва належали польським магнатам — Чорторийським і Лещинським. Перша письмова згадка про село Вараш датується 1577 роком — саме тоді, коли Рівне вже було містечком із замком.
У XIX столітті Рівне стало значним залізничним вузлом і центром єврейської культури Волині. Вараш залишався невеликим селом аж до 1970-х, поки не почалося будівництво РАЕС. Тому Рівне має багатий довоєнний архітектурний шар — костьоли, синагоги, вілли, а Вараш — чисто радянський містобудівний.
Для туриста це означає: у Рівному ви бачите Волинь столітньої давнини, у Вараші — епоху атомної енергетики. Разом вони дають зріз двох епох, які формували сучасну Рівненщину.
Де зупинитися: готелі, квартири і приватний сектор
У Вараші вибір житла невеликий, але ціни помірні. Більшість мандрівників зупиняються у готелі “Енергетик” (3 зірки, ціна 1200-1800 грн за ніч з двох осіб) або у квартирах подобово через сервіси типу “Добово” і “Олакс” (700-1200 грн за ніч). Приватний сектор пропонують місцеві через групи у Viber і Telegram — часто дешевше, але без гарантій чистоти.
У Рівному вибір значно ширший. Готелі рівня 3-4 зірок коштують 1500-3000 грн за ніч, квартири — 800-1500 грн. Для тих, хто подорожує з родиною, вигідніше зняти апартаменти з кухнею — у центрі є кілька десятків перевірених варіантів.
Якщо ви подорожуєте влітку у вихідні, бронюйте заздалегідь: у липні-серпні у Вараші часто приїжджають родичі працівників станції, і вільних місць меншає.
Що привезти з Вараша: сувеніри з атомною символікою
Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі якого зображена атомна електростанція. Тому сувеніри тут відповідні: магніти з силуетом енергоблоків, чашки з логотипом РАЕС, футболки з написом “Вараш — місто енергетиків”. Купити можна на місцевому ринку і в крамниці “Сувеніри” біля прохідної станції.
З продуктів місцеві радять поліські гриби (сушені, свіжі, мариновані), мед із пасік Сарненського району, сир домашнього виготовлення. На ринку у Вараші ціни нижчі, ніж у Рівному, але асортимент менший. Якщо є можливість, заїдьте на трасі до села Сопачів — тамтешні господарі продають екологічно чисті овочі і картоплю.
Міфи і факти про Вараш: що правда, а що перебільшення
Про Вараш ходить чимало чуток. Найпоширеніші — про радіаційний фон, “закритість” міста і масштаби станції. Спробуймо розібратися по пунктах.
- Радіаційний фон. За даними екологічних служб Рівненщини, фон у Вараші в межах норми. Дозиметри на в’їздах у місто показують показники, типові для області.
- Закритість. У 1970-1980-х Вараш (тоді ще Кузнецовськ) мав статус закритого. Зараз це звичайне місто, відкрите для всіх охочих. Перепустки потрібні тільки на саму територію АЕС.
- Вплив на довкілля. Водойма-охолоджувач РАЕС впливає на мікроклімат. Узимку температура біля станції на 1-2 градуси вища, ніж у Рівному, влітку — нижча.
- Туристична привабливість. Місцева влада намагається розвивати промисловий туризм — екскурсії на АЕС, фестивалі енергетиків. Інфраструктура поки скромна, але напрямок розвивається.
Вараш у цифрах: коротка довідка для подорожі
Якщо ви любите готуватися до поїздки заздалегідь, нижче — головні показники міста, які знадобляться під час планування.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Населення (станом на 2022 рік) | 41 711 осіб |
| Площа | 11,31 км² |
| Рік заснування міста | 1973 (село Вараш відоме з 1577 року) |
| Статус міста | З 1984 року |
| Відстань залізницею до Рівного | 150-156 км |
| Відстань до Києва по прямій | 323,2 км |
| Середньорічні опади | 622 мм |
| Сумарна сонячна активність | 1073 години/рік |
Коли краще їхати: сезонність і поради
Найзручніший час для поїздки — травень-червень і вересень-жовтень. У ці місяці не надто спекотно, менше дощів і комфортно гуляти набережною. Липень-серпень — період відпусток, тому ціни на житло і квитки трохи вищі, а туристів більше.
Зима у Вараші м’яка, сніговий покрив тримається з середини січня до початку березня. Якщо любите зимові фотографії з градирнями на тлі снігу, приїжджайте в лютому. Врахуйте, що деякі автобусні рейси взимку можуть затримуватися через ожеледицю на трасі.
Навесні і восени варто брати парасолю і теплий светр — погода мінлива, а різниця між ранковою і денною температурою може сягати 10-12 градусів.
Мережа і зв’язок: чи є інтернет у Вараші
У Вараші працюють основні мобільні оператори України — Київстар, Vodafone і lifecell. 4G покриття є у центрі і в більшості житлових масивів, 3G — на околицях. Wi-Fi у готелях і ресторанах переважно стабільний, у приватному секторі — залежить від господаря.
Якщо плануєте працювати віддалено під час поїздки, обирайте готелі з підтвердженим Wi-Fi (зазвичай у “Енергетику” і “Прометеї” швидкість 50-100 Мбіт/с). У кав’ярнях центру Wi-Fi зазвичай повільніший, але достатній для месенджерів і пошти.
Бюджет поїздки: скільки брати грошей
Щоб спланувати бюджет, корисно знати середні ціни. Нижче — орієнтовні цифри, які допоможуть не переплатити.
- Квиток на автобус Рівне — Вараш: 250-400 грн в один бік.
- Готель 3 зірки: 1200-1800 грн за ніч.
- Квартира подобово: 700-1200 грн за ніч.
- Обід у кафе: 200-350 грн з особи.
- Кава з десертом: 80-150 грн.
- Вхід до краєзнавчого музею: 50-80 грн.
- Таксі від Рафалівки до Вараша: 200-300 грн.
Загалом на дводенну поїздку з Рівного до Вараша з проживанням, харчуванням і квитками варто закладати 3000-5000 грн на одну особу. Якщо подорожуєте з родиною, частину витрат (особливо на житло) можна зменшити, орендувавши апартаменти.
Екскурсії з гідом: кому довірити маршрут
Самостійно об’їхати Вараш можна за день, але з гідом ви побачите те, чого немає в путівниках. У місті працює кілька приватних гідів, яких можна знайти через Telegram-групи і сайт туристичного центру. Ціни — 800-1500 грн за групову екскурсію тривалістю 3-4 години.
Найцікавіші теми — будівництво РАЕС і перейменування міста, поліські звичаї і природа, а також промисловий туризм на станцію. Промислові екскурсії на саму РАЕС безкоштовні, але потребують попереднього запису і паспорта. Організовує їх інформаційний центр РАЕС.
Поширені запитання
Скільки кілометрів від Рівного до Вараша?
Залізницею — 150-156 км, автомобілем — 160-170 км, по прямій — приблизно 120 км. Різниця пояснюється особливостями залізничної мережі, яка заходить через станцію Рафалівка.
Чи є прямий потяг з Рівного до Вараша?
Ні, прямого сполучення немає. Потяги йдуть до станції Рафалівка, далі потрібно пересідати на автобус або таксі. Зручніше їхати прямим автобусом з Рівного, який курсує щодня.
Скільки часу займає дорога з Рівного до Вараша?
Автобусом — 2,5-3,5 години, поїздом до Рафалівки з пересадкою — 4-5 годин, автомобілем — близько 2,5-3 години. Час залежить від стану траси, погоди і кількості зупинок.
Чи можна відвідати Рівненську АЕС у Вараші?
Саму станцію — тільки в складі організованої екскурсії з попереднім записом і паспортом. Оглядовий майданчик біля прохідної відкритий для всіх охочих і дає змогу побачити всі чотири енергоблоки.
Чи безпечно перебувати у Вараші з погляду радіації?
За даними екологічних служб області, радіаційний фон у Вараші в межах норми. Дозиметри на в’їздах у місто і в самому місті показують показники, типові для Рівненщини.
Коли місто перейменували з Кузнецовська у Вараш?
Перейменування ухвалене Верховною Радою 19 травня 2016 року в рамках декомунізації. До цього місто носило ім’я радянського розвідника Миколи Кузнєцова.
Що привезти з Вараша як сувенір?
Найпопулярніші сувеніри — магніти і чашки із зображенням атомної станції, футболки з написом “Вараш — місто енергетиків”. З продуктів — поліські гриби, мед і домашній сир із місцевих ринків.
Чи є у Вараші готелі для туристів?
Так, головний готель — “Енергетик” (3 зірки). Також є кілька приватних квартир подобово, хостели і варіанти у приватному секторі. У літні вихідні бронюйте заздалегідь — місць меншає.
Чи варто їхати до Вараша з дітьми?
Так, якщо дитина цікавиться технікою і енергетикою. Можна показати масштаб АЕС, прогулятися набережною, відвідати краєзнавчий музей. Для малюків є дитячі майданчики у парку і набережна з піщаними пляжами.
Які документи потрібні для поїздки у Вараш?
Для самостійного відвідування міста — тільки паспорт або ID-картка. Для екскурсії на територію АЕС — паспорт і попередній запис через інформаційний центр станції. Для неповнолітніх, які подорожують без батьків, — нотаріально завірений дозвіл.









Залишити відповідь