Німецька спеціалістка з освіти та розвитку Сібілла Рідміллер 21 квітня 1991 року під час плавання поблизу Занзібару виявила безлюдний острів Чумбе з майже недоторканим кораловим рифом і вклала власні заощадження в його захист. На той час рифи узбережжя Танзанії зазнавали значного впливу рибальства, зокрема з використанням динаміту, тоді як Чумбе зберіг природне середовище завдяки обмеженому доступу та колишньому військовому використанню.
Підтверджені дати
- 21 квітня 1991 року — виявлення острова Чумбе.
- 1991–1994 роки — переговори організації Chumbe Island Coral Park з урядом Занзібару щодо охоронного статусу.
- 24 грудня 1994 року — офіційне оголошення коралового рифу Чумбе зоною «забороненого вилову».
- 1998 рік — початок екотуризму на Чумбе.
Офіційний статус і масштаб заповідника
Заповідна зона охоплює близько 30 гектарів коралового рифу та пов’язаних морських середовищ; на самому острові також створили лісовий заповідник. Управління територією доручили організації Chumbe Island Coral Park, а Чумбе став першим керованим морським парком Танзанії. Колишніх рибалок із регіону перенавчили на доглядачів заповідника.
Екотуризм та освітні програми
На острові з’явилися екологічний освітній центр і невеликий еко-готель, збудований із мінімальним впливом на довкілля: із сонячною енергією, збором дощової води, компостними туалетами та очищенням стічних вод. Доходи від відвідувачів спрямовують на утримання заповідника та екологічну освіту, а учні місцевих шкіл вивчають на Чумбе коралові рифи, морські трави та ліс. Точна сума власних заощаджень Рідміллер у відкритих джерелах не називається.
Залишити відповідь